Підприємицю Лесю Устименко взяли під варту у справі про корупцію в «Енергоатомі»
Вищий антикорупційний суд України прийняв рішення щодо Лесі Устименко, яка є однією з фігуранток резонансної справи про масштабні корупційні злочини в енергетичній сфері. Суд постановив взяти Устименко під варту на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 25 мільйонів гривень.
Про це розповідає Трибуна
Розслідування НАБУ: деталі справи та підозрювані
За даними слідства, йдеться про низку оборудок, пов’язаних з державним підприємством «Енергоатом». 12 листопада це вже третій арешт у цій справі: під варту відправили також виконавчого директора з безпеки «Енергоатому» Дмитра Басова та колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка.
Як з’ясували журналісти, Леся Устименко згадується в матеріалах справи під іменем «Леся Київ Фінансист Братів». Вона займається підприємницькою діяльністю у сфері дослідження ринку та громадської думки. У 2023 році Устименко стала власницею паркомісця у будинку в центрі Києва, де, згідно з розслідуванням, розташований так званий «бек-офіс» злочинної організації. Також відомо, що її чоловік, громадянин росії, до 2015 року регулярно відвідував російську федерацію, а згодом отримав український паспорт.
Викриття злочинної схеми та політичні наслідки
Журналісти Радіо Свобода встановили імена всіх підозрюваних у розслідуванні масштабної корупції в «Енергоатомі», яким НАБУ вже оголосило підозру. Серед них: Тимур Міндіч («Карлсон»), Ігор Миронюк («Рокет»), Дмитро Басов («Тенор»), Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко та Людмила Зоріна.
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності цієї злочинної організації, основним напрямком діяльності якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів.
У політичній площині ситуація призвела до появи ініціатив у Верховній Раді щодо звільнення Германа Галущенка з посади міністра юстиції та Світлани Гринчук із посади міністерки енергетики. Після появи цих постанов Гринчук зазначила, що не буде реагувати на них, оскільки «не розуміє претензій».
