Понад 40 країн обговорили колективні дії через блокаду Ормузької протоки
Зустріч щодо ситуації в Ормузькій протоці, ініційована Великою Британією, зібрала понад 40 країн та низку ключових міжнародних організацій, зокрема Міжнародну морську організацію й представників Європейського Союзу.
Про це розповідає Трибуна
Як заявила очільниця МЗС Іветт Купер, ця зустріч чітко продемонструвала «рішучість міжнародної спільноти забезпечити свободу судноплавства та знову відкрити Ормузьку протоку».
«Іран намагається тримати світову економіку в заручниках в Ормузькій протоці. Вони не повинні перемогти. З цією метою партнери сьогодні закликали до негайного та безумовного відновлення (функціонування) протоки та дотримання основоположних принципів свободи судноплавства та морського права», – зазначила вона.
Обговорені кроки колективного реагування
Учасники зустрічі опрацювали низку можливих скоординованих заходів для тиску на Іран і відновлення нормального руху суден через протоку. Серед ключових напрямів були запропоновані такі дії:
- посилення міжнародного дипломатичного тиску, зокрема через ООН, з метою чітко сигналізувати Тегерану про необхідність забезпечення безперешкодного транзиту і відмови від стягнення мита з суден, які прямують через Ормузьку протоку;
- опрацювання скоординованих економічних і політичних заходів, включно з можливими санкціями, якщо блокада протоки триватиме;
- співпраця з Міжнародною морською організацією для організації операцій із звільнення тисяч кораблів та екіпажів, що залишилися в пастці в районі протоки.
Ескалація в регіоні та наслідки блокади
За даними учасників дискусії, спільна операція Сполучених Штатів і Ізраїлю проти Ірану, яка розпочалася 28 лютого, призвела до загибелі верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та значної кількості інших високопосадовців іранського режиму.
У відповідь іранські збройні сили здійснили ракетні та безпілотні атаки не лише по Ізраїлю та військових об’єктах США в регіоні, а й по низці регіональних сусідів, яких у Тегерані вважають близькими до Сполучених Штатів.
Іран фактично заблокував Ормузьку протоку майже одразу після початку бойових дій на Близькому Сході. Через цю протоку раніше проходило до п’ятої частини світового морського експорту нафти — приблизно 20 мільйонів барелів на добу — а також значні обсяги зрідженого природного газу. Блокування призвело до різкого зростання цін на нафту та посилило напруження на енергетичних ринках.
Наприкінці березня в парламенті Ірану оголосили про намір запровадити мита за прохід через Ормузьку протоку, що додатково ускладнило ситуацію та стало однією з причин закликів до міжнародної координації дій задля відновлення безперешкодного судноплавства.
