Поранені в Сумах після удару російського дрона по багатоповерхівці
У Сумах пізно ввечері 10 квітня в багатоповерховому житловому будинку виникла пожежа внаслідок влучання російського дрона; є поранені, повідомили представники місцевої влади.
Про це розповідає Трибуна
«Пошкоджено автомобілі, які знаходилися поруч із будинком, вибито значну кількість вікон. Постраждалим надається вся необхідна медична допомога. Кількість поранених уточнюється», – інформує виконувач обов’язків міського голови Сум Артем Кобзар.
За наявними відомостями, удар по житловому будинку стався ввечері, у результаті якого вогонь поширився на частину поверхів. На місці працюють рятувальні служби та медики, постраждалим надають необхідну допомогу; кількість поранених уточнюється.
Раніше того ж дня сталося ще одне влучання російського дрона в інший багатоповерховий будинок, вдень обійшлося без постраждалих, однак інцидент також спричинив пожежу та матеріальні збитки.
Деталі й наслідки атаки
За повідомленнями місцевих служб, удар пошкодив припарковані поряд із будинком автомобілі та вибив багато вікон. Працівники надзвичайних служб ліквідовують пожежу, одночасно фіксуючи ушкодження будівлі та обстановку навколо для подальшого розслідування і відновлення інфраструктури.
російські війська регулярно застосовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, кориговані авіабомби та реактивні системи залпового вогню — для атак по українських містах і цивільних об’єктах у різних регіонах країни.
Міжнародне право та ознаки геноциду
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини російської федерації і зазначають, що атаки мають цілеспрямований характер. Окремі дії, які відбуваються під час широкомасштабної війни, експерти називають такими, що можуть підпадати під критерії геноциду.
Серед наведених прикладів, які згадуються в обговоренні можливих геноцидних дій, фігурують такі практики:
- оголошення намірів про знищення українців: представники російської влади неодноразово стверджували, що українців як етносу «не існує» та називали націю «штучно створеною»;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях систем навчання й виховання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Наразі до Конвенції приєдналися 149 держав, які зобов’язуються запобігати актам геноциду та карати за них у воєнний і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Водночас керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл та заперечує відповідальність за загибель мирних громадян і руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики та водозабезпечення.
