Пошукові роботи в Углах завершено — масового поховання не виявлено
Спільна українсько-польська експедиція завершила пошукові роботи в селі Угли Сарненського району Рівненської області. Роботи, які тривали з 23 до 27 березня за фінансування української сторони, не виявили масового поховання польських жертв Другої світової війни, повідомив керівник Львівського меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета.
Про це розповідає Трибуна
Результати розвідки та знахідки
Пошуки проводилися українською частиною експедиції за державні кошти у співпраці з Поморським медичним університетом (Польща). Фахівці дослідили всі локації, на які вказувала польська сторона як потенційні місця масових захоронень, пов’язаних із Волинською трагедією.
На території колишнього євангелістського німецького цвинтаря виявили поодинокі людські рештки, характерні для індивідуальних поховань; ці поховання залишили на місці. На краю старого кладовища також знайдено останки людини, похованої нетипово — лежача поза на боці. За попередньою оцінкою українських та польських антропологів, це залишки чоловіка віком приблизно 30–50 років.
«Але ці людські останки не належать до масового поховання. Навіть зможемо точно визначити дату поховання людини, чиї останки знайдені, якщо визначимо вік дерева, яке росте поруч»
– зазначив Шеремета. Ідентифікацію знайдених решток нетипово похованої особи проведуть польські експерти, зокрема представники Поморського медичного університету, що дасть змогу встановити, чи пов’язані вони з особами, яких шукає польська сторона.
Після завершення пошукових робіт українська сторона виконала благоустрій місця досліджень.
Ініціатива пошуків, реакція експертів та контекст
Ініціаторкою робіт була польська громадська діячка Кароліна Романовська, яка тривалий час стверджувала, що в Углах у братській могилі спочивають члени її родини. За її твердженнями, 12 травня 1943 року були вбиті 18 осіб, а прадід Романовської, який працював війтом села за німецької окупації, нібито поховав близько 70 убитих поляків і українців на старому цвинтарі між дубами.
Після звернення Романовської Український інститут національної пам’яті дав згоду на проведення робіт. Керівник польської експедиції, професор Анджей Оссовський, повідомив, що йому разом із командою належить виконати ідентифікацію знайдених останків.
Професор Богдан Гудь, член українсько-польської міждержавної групи з питань пошуку та ексгумації жертв Другої світової війни, підкреслив готовність української сторони сприяти роботам і зазначив, що УІНП виділив необхідні кошти. Водночас він звернув увагу на питання подальшого фінансування пошуків у разі відсутності конкретних даних про можливе масове захоронення. Гудь також зауважив, що деякі польські медіа у перший день робіт подали повідомлення про знайдені людські рештки з прив’язкою до масового поховання, а пізніше вказали, що остаточних висновків ще немає, що, на його думку, не сприяє об’єктивному інформуванню.
Фахівці також порушували технічні питання щодо ранніх етапів підготовки до пошуків: зокрема, чому польська сторона раніше не виконала аерофотозйомку для точнішого виявлення місця можливого поховання, якщо була така впевненість у його існуванні.
У ширшому історичному контексті, як зазначають українські дослідники, поселення осадниками в Углах та інших селах Волинського повіту почалося з 1921 року, а масові вбивства на цих землях, зокрема в Сарненському й Костопільському повітах, мають складну політичну та ідеологічну передісторію міжвоєнного періоду та воєнних років. Суперечності між місцевими спільнотями підсилювали радянська пропаганда, помилки німецької окупаційної політики та діяльність різних збройних груп, що ускладнює однозначну інтерпретацію травматичних подій тих років.
