ГоловнеПодії

Повітряні сили зафіксували 15 влучань за добу

Повітряні сили зафіксували 15 влучань за добу

Повітряні сили України повідомили про одну з наймасованіших атак ударних безпілотників з боку росії 24 березня 2026 року, у якій за добовий період противник застосував велику кількість дронів і ракет.

Про це розповідає Трибуна

За оперативними даними, протягом денного проміжку з 09:00 до 18:00 російські війська запустили 556 ударних безпілотних літальних апаратів.

«Тож, враховуючи нічну атаку з 18.00 23 березня по 18.00 24 березня 2026 року (за умовну добу), ворог застосував майже тисячу ударних безпілотників типу Shahed, Гербера та безпілотників інших типів».

Масштаби атак і уражені регіони

Більшість дронів заходили з північного напрямку — через Чернігівську та Сумську області. Денна хвиля атаки виявилася ширшою за нічну за географією ураження: під неї потрапили Полтавська, Київська, Миколаївська, Вінницька області та західні регіони України — від Хмельницького до Львова.

«На жаль, зафіксовано 15 влучань. До відбиття повітряного нападу залучено усі можливі засоби протиповітряної оборони – пілотовану авіацію, зенітні дрони, РЕБ та наземне ППО», – йдеться в зведенні.

Результати роботи протиповітряної оборони

Станом на 18:00 повітряне командування звітувало про збиття або подавлення протиповітряною обороною 541 ударного безпілотника, робота з нейтралізації загрози тривала.

Протягом попередньої ночі росія здійснила запуск 392 безпілотників і 34 ракет різних типів; із них ППО знищило 365 дронів та 25 ракет. Таким чином сумарна кількість запущених за умовну добу ударних БПЛА досягає 948 одиниць.

Атаки здійснюються комплексно: ударні безпілотники супроводжуються застосуванням ракет, керованих авіаційних бомб (КАБ) та реактивних систем залпового вогню. Мішенями залишаються міста та цивільна інфраструктура по всій території України.

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері.

В експертних і правозахисних оцінках наводять низку дій, які розглядають як ознаки геноциду, зокрема:

  • публічні заяви про небажаність існування української нації та заклики до її знищення;
  • цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
  • переслідування і ліквідація людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
  • винищення інтелігенції — учителів, митців та носіїв української культури;
  • навчальні та виховні практики на окупованих територіях, спрямовані на зміну ідентичності дітей, та депортація дітей без батьків з метою їхньої асиміляції;
  • вилучення та знищення українських книг і культурних артефактів, пограбування музеїв і бібліотек.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього прийнята Генасамблеєю ООН у 1948 році. До Конвенції станом на сьогодні приєднано 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду та притягувати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, скоєні з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Ознаки геноциду включають вбивство членів групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, запобігання дітонародженню у групі, насильницьку передачу дітей до іншої групи, а також публічні підбурювання до таких дій.

Керівництво росії заперечує, що під час повномасштабної війни її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та цивільному населенню, водночас факти руйнувань лікарень, шкіл, дитсадків та об’єктів енергетики і водопостачання документуються й фіксуються на місцях.

Поділитись: