ППО збила 369 цілей: зафіксовано влучання ракети і 12 ударних дронів
російські військові 15 квітня в період із 09:00 до 22:00 завдали комбінованого удару по території України, застосувавши 20 крилатих ракет Х‑101, одну крилату ракету «Іскандер‑К» та 361 безпілотний літальний апарат, близько 200 із яких — «шахеди». Оперативні дані свідчать про масовану багатопротипну атаку на різні регіони країни.
Про це розповідає Трибуна
«За попередніми даними, станом на 22:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 369 ворожих цілей: 19 крилатих ракет Х-101; одну крилату ракету «Іскандер-К»; 349 БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотників інших типів»
Зафіксовано влучання однієї ракети та 12 ударних дронів у шести локаціях, також повідомляють про падіння уламків у 12 різних місцях. Наслідки атак включають руйнування інфраструктури й загрозу мирному населенню.
Масштаб атак і постійна загроза інфраструктурі
Атаки здійснюються регулярними ударами з використанням ударних БпЛА, крилатих ракет, коригованих авіабомб і реактивних систем залпового вогню. Мішенями стають як військові об’єкти, так і цивільна інфраструктура: енергетичні мережі, заклади охорони здоров’я, транспортні і комунальні системи. Це створює тривалу загрозу життю й забезпеченню базових послуг для населення.
Кваліфікація дій і норми міжнародного права
Українська влада та міжнародні організації розглядають такі цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі як воєнні злочини. Окремі дії, спрямовані на позбавлення населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги, називають елементами, що можуть відповідати ознакам геноциду.
До переліку практик, які вказують на систематичне переслідування та нищення української ідентичності, належать:
- оголошення намірів щодо знищення українців; публічні заяви керівників, які заперечують існування українського етносу або закликають до його ліквідації;
- публічні заклики до знищення представників української спільноти;
- цілеспрямовані обстріли життєзабезпечувальної інфраструктури та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей базових умов для життя;
- переслідування й знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців і носіїв української культури;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях систем навчання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення й знищення українських книжок у бібліотеках, пограбування музеїв і цілеспрямоване викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни‑учасниці конвенції (нині їх 149) зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за такі діяння як у мирний час, так і під час війни.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають: убивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню; насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, натомість інциденти фіксуються й аналізуються як частина широкої практики, що має серйозні правові та гуманітарні наслідки.
