Президент ПАРЄ висловив жаль через вихід Грузії з організації
Президент Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Теодорос Русопулос висловив жаль з приводу рішення грузинської делегації вийти з організації. Це сталося після голосування щодо ратифікації повноважень делегації за певних умов. Русопулос зазначив, що дане рішення може загрожувати «діалогу, який міг би підтримати розвиток демократичних стандартів у Грузії».
Про це розповідає Трибуна
Оцінка ситуації в Грузії
Нещодавно ПАРЄ ухвалила рішення про ратифікацію повноважень грузинської делегації, але при цьому призупинила численні права її членів. Організація оголосила про намір переглянути ці повноваження у квітні 2025 року, оцінюючи прогрес, досягнутий грузинською владою у вирішенні питання «демократичного відступу» в країні.
У резолюції ПАРЄ підкреслено, що повноваження делегації будуть переглянуті на основі досягнень у ряді ключових питань, включаючи організацію «справді демократичних парламентських виборів», проведення яких має відбуватися під суворим міжнародним контролем і в умовах політичної незалежності державних інституцій. Також наголошено на необхідності вжиття термінових заходів для відновлення процесу європейської інтеграції Грузії, припинення насильства з боку поліції та порушень прав людини, а також звільнення всіх політичних в’язнів до квітневого засідання Асамблеї.
Реакція грузинської влади
У відповідь на резолюцію партія «Грузинська мрія» оголосила про припинення своєї участі в діяльності Парламентської асамблеї Ради Європи. Глава грузинської делегації Тея Цулукіані заявила, що застереження щодо проведення нових виборів є «категорично неприйнятними», оскільки вони «порушують суверенітет нашої країни та ігнорують волю понад мільйона ста двадцяти тисяч виборців».
Крім того, прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе охарактеризував рішення ПАРЄ як «абсолютний абсурд». «Якщо зміни в рішенні щодо грузинського народу та нашої країни стануть реальністю, ми, звісно, повернемося до Парламентської асамблеї Ради Європи», – наголосив він, додавши, що в нинішніх умовах продовжувати роботу в організації немає сенсу.
Політична криза в Грузії загострилася після перемоги «Грузинської мрії» на парламентських виборах, які, за даними Організації з безпеки і співпраці в Європі, відзначалися численними порушеннями, такими як підкуп голосів і фізичне насильство. Протести в країні тривають з листопада 2024 року, коли Кобахідзе оголосив про зупинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року.
У грудні 2024 року мітинги поблизу парламенту відзначалися запеклими сутичками між протестувальниками та спецпризначенцями МВС, внаслідок чого постраждали сотні людей. Понад 400 опозиціонерів були затримані за адміністративні правопорушення, а 53 активістів звинувачують у «груповому насильстві» та псуванні державного майна.
