Припинення вогню між Україною та росією потребує контролю третіх сторін
Під час великоднього режиму припинення вогню Україна та росія обмінялися взаємними звинуваченнями в порушеннях, що підкреслює ризики для довготривалого перемир’я без незалежного моніторингу та чітких механізмів виконання.
Про це розповідає Трибуна
Взаємні звинувачення і зафіксовані випадки
За офіційними повідомленнями Генерального штабу України під час дії режиму тиші було зафіксовано 10 721 випадок порушення режиму вогню з боку російських військ. У відповідь міноборони рф заявляє про 6 558 порушень, нібито здійснених українськими підрозділами. Розбіжності в цифрах демонструють брак єдиного, незалежного підрахунку інцидентів і ускладнюють з’ясування об’єктивної картини подій.
Окрім статистики, лідери окупаційної адміністрації в Херсонській області заявили про удари по цивільній та житловій інфраструктурі в Старій Зубрівці та Залізному Порту 12 квітня. Також уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про нібито страту чотирьох українських військовополонених на Харківщині та про підрив евакуаційної групи на Запоріжжі під час режиму тиші.
«Будь-яке тривале припинення бойових дій вимагатиме від обох сторін встановлення чітких умов, впровадження систем моніторингу третіх сторін та відведення військ із лінії зіткнення, щоб зменшити ризик порушень та ескалації», – резюмують автори звіту.
Тактична активність під час режиму тиші
Навіть у період оголошеної тиші на фронті залишалася значна тактична активність: повідомляється про 107 бойових зіткнень протягом доби, коли діяв великодній режим припинення вогню. Міністерство оборони рф водночас заявило про понад 6,5 тисяч випадків порушення режиму тиші з боку українських сил. Незалежно перевірити зіставність і повноту таких даних наразі неможливо.
Поведінка сторін у перші години та доби перемир’я свідчить, що саме наявність узгоджених умов, механізмів спостереження третіх сторін і процедур вирішення спорів може зменшити ризик ескалації і зробити припинення вогню стійким.
