Рада безпеки ООН голосуватиме за застосування оборонних сил в Ормузькій протоці

Рада безпеки ООН 3 квітня розгляне проєкт резолюції, який дозволяє застосування «оборонних» сил для захисту міжнародного судноплавства від іранських атак в Ормузькій протоці. Документ має на меті забезпечити безпечний транзит суден через протоку після низки інцидентів, що поставили під загрозу постачання нафти й зрідженого газу.

Про це розповідає Трибуна

«Ми не можемо прийняти економічний тероризм, який впливає на наш регіон і світ, весь світ страждає від цих подій», – сказав посол Бахрейну в ООН Джамаль Аль-Роваї, який представив проєкт резолюції.

Іран фактично заблокував один із ключових морських шляхів світової торгівлі у відповідь на спільні удари США та Ізраїлю, що тривають з 28 лютого. Наслідком таких дій стало суттєве скорочення транзиту нафти та газу через Ормузьку протоку і різке зростання цін на енергоносії.

Що передбачає проєкт резолюції

Остаточний, шостий варіант резолюції передбачає надання державам-членам права — окремо або в межах добровільних багатонаціональних військово-морських партнерств — використовувати «всі необхідні оборонні засоби, що відповідають обставинам». За документом, мандат діятиме щонайменше шість місяців, а також підкреслюється оборонний характер будь-яких операцій, що могло пом’якшити попередні заперечення окремих країн.

Резолюція пройшла низку поправок та отримала підтримку США і кількох інших членів Ради, проте зустрічає опір від країн, які попередили про можливість застосування вето.

Реакція регіону та Раді безпеки

Генеральний секретар Ради співпраці арабських держав Перської затоки Джасем Мохамед Аль-Будайві висловив підтримку ініціативі та закликав Раду безпеки вжити всіх необхідних заходів для захисту морських шляхів і гарантування безпечного судноплавства. Він підкреслив, що до Ради співпраці входять Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Катар, Кувейт і Оман.

Водночас у Раді безпеки зростає спротив: «Застосування сили не може принести миру. Політичне врегулювання – це фундаментальний шлях вперед», – заявив посол Китаю Фу Цун Раді Безпеки. росія, близький союзник Ірану, різко засудила те, що назвала односторонніми заходами проти Тегерана, та попередила про ризики ескалації.

Резолюція має охоплювати дії в самій протоці та прилеглих водах, щоб забезпечити транзит суден і стримати спроби закрити чи перешкоджати міжнародному судноплавству через Ормузьку протоку.

У регіоні напруга зросла після початку спільної операції Сполучених Штатів й Ізраїлю 28 лютого, що, за заявами сторін конфлікту, призвела до загибелі верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та значної кількості інших високопосадовців іранського режиму. У відповідь іранські збройні сили атакували ракетами й дронами не лише військові об’єкти в Ізраїлі та США, а й низку регіональних сусідів, яких Тегеран вважає союзниками Вашингтона.

Блокування Ормузької протоки відбулося практично одразу після початку активної фази війни на Близькому Сході. Через протоку відправлялося до п’ятої частини всього морського експорту нафти — близько 20 мільйонів барелів на добу — а також значні обсяги зрідженого газу. Наслідком блокади стали різке підвищення цін на нафту; наприкінці березня в іранському парламенті також оголосили про намір стягувати мита за прохід через протоку.