Російська атака на Полтавщину: пошкоджено підприємство, поранено людину

Удень 7 березня сили росії завдали удару по Полтавській області, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

Про це розповідає Трибуна

«Працювала ППО. Внаслідок падіння уламків БпЛА зафіксовані пошкодження на території одного з підприємств, а також приватного домоволодіння та легкового авто. Одна людина отримала травми середньої тяжкості та була госпіталізована», – зазначив місцевий чиновник.

За інформацією Повітряних сил, у ніч проти 7 березня російські війська випустили по Україні 480 безпілотників і 29 ракет; системи протиповітряної оборони збили 453 дрони та 19 ракет. Основними напрямками ударів названо Київ, Харків, Житомирщину, Хмельниччину та Чернівецьку область.

Пошкодження та постраждалі

Внаслідок падіння уламків БпЛА в Полтавській області зазнали пошкоджень промислове підприємство, приватне житло й легковий автомобіль. Одна особа отримала травми середнього ступеня тяжкості та була госпіталізована для надання медичної допомоги. Роботи з обстеження місць ураження тривають, фахівці фіксують наслідки уражень і оцінюють масштаби збитків.

Кваліфікація атак і міжнародні норми

Російські сили систематично застосовують різні типи засобів ураження — ударні БпЛА, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню — для атак по населених пунктах і цивільній інфраструктурі в різних регіонах України. Українська влада та міжнародні організації розглядають такі удари як воєнні злочини через їхній цілеспрямований характер.

Цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я, націлені на позбавлення населення електроенергії, теплопостачання, води, зв’язку чи медичної допомоги, розглядають як ознаки геноцидних дій. До переліку таких дій, які згадують правники й правозахисники, належать:

• заявлення намірів щодо знищення українців як етнічної спільноти;
• публічні заклики до їхнього знищення;
• цілеспрямовані обстріли критичної інфраструктури та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей необхідних умов для життя;
• переслідування й фізична ліквідація осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
• нищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
• впровадження в навчальних закладах на окупованих територіях програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
• депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
• вилучення та знищення українських книжок, пограбування музеїв і цілеспрямоване викрадення історичних артефактів.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні учасницями Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду та притягати винних до відповідальності як під час війни, так і в мирний час.

У документі геноцид визначено як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Серед характерних ознак геноциду називають убивства членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; умисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання народжуванню дітей у групі; примусове переведення дітей до іншої групи; а також публічне підбурювання до таких дій.

Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі й об’єктах соціальної сфери, що призводять до загибелі мирного населення та руйнування лікарень, шкіл, об’єктів енергетики й водопостачання.