росія погрожує країнам Балтії на тлі поразок в Україні
Голова дипломатичної служби Європейського Союзу Кая Каллас відкинула заяви росії про те, що країни Балтії нібито дозволяють використовувати їхній повітряний простір для ударів, назвавши такі твердження «повною нісенітницею». За її словами, подібні погрози свідчать не про силу, а про слабкість супротивника і пов’язані з невдачами на полі бою в Україні.
Про це розповідає Трибуна
«Погрози Москви країнам Балтії є не ознакою сили, а слабкості. Росія зазнає невдачі на полі бою в Україні та намагається залякати нас, щоб ми зменшили нашу підтримку України», – заявила дипломатка на своїй сторінці в X.
Реакція Латвії та заяви розвідки
19 травня Служба зовнішньої розвідки росії оприлюднила погрози в бік Латвії, стверджуючи, що «координати центрів ухвалення рішень на латвійській території добре відомі» і що членство в НАТО не гарантує захисту від, як вони назвали, «справедливої відплати». Такі формулювання викликали стурбованість у регіоні та підкреслили загострення риторики москви.
Голова МЗС Латвії Байба Браже на це відповіла, охарактеризувавши заяви розвідки як «черговою брехнею Росії» і наполягла, що Латвія не надає свого повітряного простору для ударів по території росії. Дипломати та оборонні відомства країн Балтії підкреслюють, що збереження підтримки України та посилення власної обороноздатності мають залишатися пріоритетами.
Інциденти з безпілотниками та електронна боротьба
Раніше російська влада неодноразово стверджувала, що дрони нібито проходять через повітряний простір балтійських країн для атак на цілі в рф. Упродовж останніх місяців у країни Балтії декілька разів заходили безпілотники, що спричинило додаткові напруження.
Оборонні відомства регіону пояснювали ці випадки тим, що йдеться про українські дрони, які втратили орієнтацію через застосування засобів радіоелектронної боротьби з боку росії. Представники безпеки наголошують на необхідності більш тісної координації в питаннях повітряної безпеки та посилення засобів протидії подібним інцидентам.
Водночас заклики збільшити підтримку України та суттєво посилити оборонні можливості є реакцією як на самі загрози, так і на загальну ескалацію риторики, пов’язану з поразками на полях бою.
