Світ має не допустити продовження ядерного тероризму
26 квітня виповнюється 40 років від найбільшої техногенної катастрофи в історії людства — аварії на Чорнобильській атомній електростанції, наслідки якої десятиліттями впливають на життя сотень тисяч людей.
Про це розповідає Трибуна
«40 років тому світ зіткнувся з однією з найбільших ядерних катастроф – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської атомної електростанції. Назовні потрапила значна кількість радіоактивних речовин. Сотні тисяч людей роками долають наслідки тієї трагедії», – зазначив президент Володимир Зеленський.
Після вибуху над зруйнованим реактором спорудили первинний саркофаг, а згодом понад 40 країн долучилися до установки нового безпечного конфайнменту, аби мінімізувати ризики повторних викидів радіації. Самі споруди та їхній захист залишаються ключовими для запобігання техногенним аваріям і охорони довкілля.
Загрози в умовах бойових дій
Глава держави звернув увагу, що війна створює нові ризики для об’єкта: над станцією постійно пролітають російсько-іранські «Шахеди», і один із таких безпілотників минулого року влучив у конфайнмент. Президент наголосив, що світ не повинен допустити продовження ядерного тероризму і найкращий шлях до цього — змусити росію припинити напади на критичну інфраструктуру.
14 лютого 2025 року ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Надзвичайну ситуацію після тієї атаки остаточно ліквідували 7 березня минулого року. За оцінкою експертів МАГАТЕ, новий безпечний конфайнмент унаслідок влучання втратив окремі ключові функції безпеки, проте його основні конструкції та системи моніторингу не зазнали незворотних ушкоджень.
Пам’ять та історичні факти
Урочисто згадують і тих, хто протягом років ліквідовував наслідки аварії та рятував інших. «Пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, ліквідовуючи наслідки цієї трагедії. Світла пам’ять усім жертвам Чорнобильської катастрофи», – підсумував він.
У ніч на 26 квітня 1986 року о 01:23 на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався потужний хімічний вибух, який зруйнував частину реакторного блоку та машинну залу. Внаслідок вибуху розгорілася пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку; гасіння тривало до близько 5-ї ранку. Лише 10 травня вдалося остаточно ліквідувати вогонь усередині четвертого блоку, коли значна частина графіту згоріла.
Після вибуху утворилася радіоактивна хмара, що накрила не лише територію сучасної України, білорусі та росії, а й поширилася на багато європейських країн — Швецію, Австрію, Норвегію, Німеччину, Фінляндію, Грецію, Румунію, Словенію, Литву та Латвію. За шкалою INES аварію віднесли до найвищого, сьомого, рівня небезпеки.
