Сирський: результати ППО в травні та плани росії щодо дронів

У травні 2026 року в трьох ешелонах протиповітряної оборони України перехоплювачі й системи ППО знищили понад 3,5 тисячі російських ударних і розвідувальних дронів різних типів, заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.

Про це розповідає Трибуна

Робота ешелонів ППО та авіації

За словами керівництва ЗСУ, зростання ефективності спостерігається також у системах малої ППО та в підрозділах безпілотних комплексів. Другий ешелон, за який відповідають Сили безпілотних систем, дав особливо вагомий вклад у протидію: понад 1,2 тисячі збитих дронів лише за травень.

«найвищу результативність демонструє другий ешелон, за який відповідають Сили безпілотних систем: понад 1,2 тисячі збитих дронів лише за травень».

Паралельно триває робота над формуванням четвертого ешелону ППО, який має прикрити ще дві області України. Також активніше залучають армійську авіацію: у травні гелікоптери ЗСУ ліквідували понад 440 різновидів російських дронів. Вертольоти оснащують сучасними засобами виявлення і прицілювання, а також поповнюють номенклатуру засобів ураження новими ракетними комплексами, які вже показують відмінні результати.

Поява нових загроз і міжнародно-правова оцінка атак

За оцінкою військового керівництва, росія планує збільшити частку реактивних ударних дронів до приблизно 50% у загальній структурі застосовуваної авіаційної техніки, що створює для ЗСУ нові оперативно-технічні виклики й вимагає швидкої відповіді на рівні виробництва та постачання компонентів.

Крім технічних питань, залишається нагальним дефіцит бойових частин для перехоплювачів, тому Збройні сили України працюють над нарощуванням внутрішніх виробничих спроможностей цих компонентів озброєння.

Російські війська регулярно завдають ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі з використанням ударних БпЛА, ракет, керованих авіабомб і реактивних систем залпового вогню. Українська влада й міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації та підкреслюють їх цілеспрямований характер.

До заходів, які експерти й правозахисники розглядають як можливі ознаки практик, що можуть підпадати під визначення геноциду, належать:

• публічні висловлювання та заяви окремих представників російської влади про нібито відсутність української нації й інколи прямі заклики до її знищення;
• публічні заклики до знищення українців та підбурювання до таких дій;
• цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити населення електропостачання, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги;
• переслідування і знищення людей на окупованих територіях через їх проукраїнську позицію;
• винищення представників інтелігенції — учителів, митців і носіїв української культури;
• впровадження в окупованих закладах освіти програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
• депортація дітей без батьків до росії з метою насильницької зміни їхньої ідентичності;
• вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та систематичне викрадення культурних артефактів.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Станом на тепер країни-учасниці Конвенції — їх 149 — зобов’язані запобігати актам геноциду і притягувати винних до відповідальності як під час війни, так і в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. Ознаки геноциду включають:

• вбивство членів групи або спричинення їм серйозних тілесних ушкоджень;
• навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи в цілому або частково;
• запобігання дітонародженню в межах групи або насильницька передача дітей до іншої групи;
• публічне підбурювання до вчинення таких дій.

Керівництво росії, водночас, заперечує звинувачення в цілеспрямованих ударах по цивільній інфраструктурі та в заподіянні шкоди цивільному населенню, які фіксуються в різних регіонах України.