Що змінила Україна для угорської меншини задля руху до ЄС

Україна погодила пакет змін до закону про середню освіту та розширення суспільно-політичних прав національних меншин в межах двосторонніх узгоджень з угорською стороною, про які 3 червня заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Документ, що підсумовує домовленості, має близько 20 сторінок і деталізує зміни в освітній та суспільній сферах.

Про це розповідає Трибуна

Зміни в освітній політиці

За новими домовленостями, учні класів із навчанням мовами нацменшин зможуть використовувати свою рідну мову не лише під час уроків, а й у міжособистісному спілкуванні з учителями та однокласниками. Навчальні заклади, де діють такі класи чи групи, отримають статус «школи нацменшини» з правом дублювати написи на вивісках та іншу інформацію для загального користування мовою меншини.

Керівник або заступник керівника школи з цим статусом має володіти мовою відповідної меншини. Офіційні документи про освіту можуть дублюватися мовою меншини за запитом батьків. Для випускників, які навчалися мовою меншини, передбачено можливість перекладу завдань зовнішнього незалежного оцінювання окремими тестами, за винятком завдань з української мови й історії.

Водночас передбачено механізм розширення переліку предметів, що викладаються державною мовою, у класах з представниками нацменшин за умови заяви двох третин батьків у відповідному класі.

«Українська сторона вважає, що в межах 11 пунктів сторони загалом досягли погодження основних підходів та формулювань у сфері освіти»

Суспільно-політичні та культурні права

• Місцева влада в громадах із високою часткою нацменшин отримує можливість вимагати від працівників знання мови меншини або організовувати для них відповідні мовні курси; мови меншин також можуть використовуватися у спілкуванні з органами місцевого самоврядування.
• Запроваджуються обов’язкові консультації з представниками нацменшин щодо законопроєктів, що стосуються їхнього правового статусу.
• Право на використання рідної мови поширюється й на електронні форми комунікації.
• Публічні заходи, спрямовані на нацменшини — від зустрічей із виборцями до спортивних подій — можуть проводитися їхньою мовою.
• В окремих населених пунктах можливе дублювання офіційних назв на місцевих адміністративних будівлях мовами меншин за рішенням місцевих рад, включно з обласними радами та комунальними підприємствами.
• Під час підготовки виборів інформаційні матеріали, агітація та роз’яснення порядку голосування дублюватимуться мовами нацменшин; на місцевих виборах у традиційних місцях проживання меншин може дублюватися й текст виборчого бюлетеня.
• Топонімічні назви — вулиці, площі, сквери — можуть отримати дублювання відповідною мовою.
• Символіку нацменшин дозволяється використовувати на офіційних заходах за умов, що вона не домінуватиме над українською символікою й не суперечитиме законодавству України.

Наприкінці травня прем’єр Угорщини описував перебіг технічних переговорів як обнадійливий. Він також заявляв про існування пропозиції з 11 пунктів, яка не є новою для української сторони і переважно стосується освітніх, культурних та мовних прав, додавши, що угорська сторона тримає контакт з Києвом на технічному рівні й сподівається невдовзі завершити узгодження цих пунктів:

«У нас є пропозиція з 11 пунктів, яка не є новою для української сторони. Переважно йдеться про освітні, культурні та мовні права… Ми підтримуємо контакт з українською стороною на технічному рівні і дуже сподіваємося, що невдовзі зможемо завершити узгодження цих 11 пунктів», – заявив 29 травня Мадяр у Брюсселі на спільній пресконференції з очільницею Єврокомісії.

Під час дипломатичних контактів також обговорювалася можливість зустрічі прем’єра Мадяра з президентом України Володимиром Зеленським, зокрема на Закарпатті на початку червня; участь обох сторін у діалозі підтверджена.

4 червня голова МЗС України Андрій Сибіга охарактеризував новий розділ у відносинах з Угорщиною як такий, що базується на взаємній повазі й довірі та орієнтований на спільне європейське майбутнє. Прем’єрка Юлія Свириденко, зі свого боку, повідомила, що всі держави-члени ЄС погодили відкриття першого кластера “Основи” в переговорах про вступ України до ЄС, зазначивши, що це наближає країну до членства:

“Фантастична новина… Ми на крок ближче до членства в ЄС: впевнено рухаємося до нашої мети”, – зазначила очільниця українського уряду.

Відкриття першого переговорного кластера для України й Молдови з питань членства в ЄС заплановано на 15 червня в Люксембурзі.