Удар по Одесі: влучання в дев’ятиповерхівку, росія знову обстріляла місто
Начальник міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомив, що російські війська знову атакували Одесу, внаслідок чого за попередніми даними сталося влучання в дев’ятиповерховий житловий будинок.
Про це розповідає Трибуна
На місці працюють рятувальники та екстрені служби, триває розвідка та ліквідація наслідків. Інформація щодо кількості постраждалих і масштабу руйнувань уточнюється.
Голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер зазначив, що удар безпілотника по житловому будинку пошкодив квартири на 5–7-му поверхах і спричинив пожежу, яку ліквідовують рятувальники.
Характер атак і наслідки для цивільної інфраструктури
Російські військові систематично завдають ударів по українських містах із використанням різних засобів ураження — ударних безпілотних літальних апаратів (БпЛА), ракет, керованих авіабомб (КАБ) та реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). Удари спрямовані не лише по військових цілях, а й по житлових будинках, об’єктах енергетики, водопостачання та медичних закладах, що призводить до людських жертв і руйнувань критичної інфраструктури.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації і наголошують на їхньому цілеспрямованому характері.
Ознаки геноцидних дій і міжнародне право
Тривале цілеспрямоване руйнування систем життєзабезпечення населення, позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та доступу до медичної допомоги розглядають як одна з можливих форм геноцидних дій. Правники, дослідники та правозахисники виокремлюють низку практик, що можуть підпадати під визначення геноциду, зокрема:
- обвинувачення та заяви вищого керівництва росії про те, що українців як етносу «не існує» або що нація нібито «штучно створена»;
- публічні заклики до знищення українців і вислови на кшталт «треба знищити»;
- дії, спрямовані на цілеспрямоване пошкодження або знищення систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити населення необхідних умов для життя;
- переслідування та ліквідація осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
- впровадження в освітніх закладах на окупованих територіях програм виховання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою змінити їхню ідентичність;
- вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та викрадення історичних артефактів, що свідчать про давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції, яких нині 149, зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них у воєнний і мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи або завдання їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню у групі; насильницьку передачу дітей з однієї групи в іншу; а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі і об’єктах, спричиняючи загибель цивільного населення та руйнування лікарень, шкіл, дитсадків і мереж енергопостачання та водозабезпечення.
