Удар російського БпЛА по Чугуєву: постраждала дитина
У Чугуєві на Харківщині внаслідок удару російського безпілотного літального апарата є постраждалі; серед них дитина, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов
Про це розповідає Трибуна
«Допомоги медиків потребували пʼятеро людей, зокрема 7-річна дівчинка. Ударом російського БпЛА пошкоджено приватний будинок і кілька господарчих споруд», – написав він у телеграмі.
Ураження та стан постраждалих
За інформацією місцевої влади, пʼятеро осіб звернулися по медичну допомогу після вибуху та уламкових поранень, серед постраждалих — семирічна дівчинка. Удар зруйнував приватну житлову будівлю та кілька господарських споруд, ускладнивши існування мешканців і завдавши матеріальних збитків
Атаки безпілотниками супроводжуються також ризиком для цивільної інфраструктури та служб екстреної допомоги — руйнування домів, господарських будівель і об’єктів побутового забезпечення створюють додаткові перешкоди для надання своєчасної допомоги постраждалим
Міжнародні оцінки та правова кваліфікація
ООН підтвердила, що від лютого 2022 року в Україні загинули щонайменше 766 дітей, а 2 540 отримали поранення. В організації застерігають, що реальна кількість жертв, ймовірно, значно більша
Російські військові регулярно атакують міста й цивільну інфраструктуру України різними засобами ураження — ударними БпЛА, ракетами, коригованими авіабомбами (КАБ) та реактивними системами залпового вогню (РСЗВ) — що призводить до численних людських та матеріальних втрат
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації й наголошують на їхньому цілеспрямованому характері
Співробітники правозахисних і наукових установ також вказують на ознаки, які можуть відповідати визначенням геноциду. До типових проявів, що наводяться в оцінках, належать:
- публічні заклики й заяви, спрямовані на знищення українців як етносу;
- цілеспрямовані напади на системи життєзабезпечення та заклади охорони здоров’я з метою позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях і їхнє знищення;
- винищення носіїв культури — учителів, митців та інших представників інтелігенції;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях систем виховання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- примусова депортація дітей і їхня насильницька передача з однієї групи до іншої;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення культурних пам’яток.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році
Країни-учасниці Конвенції, яких нині 149, зобов’язані запобігати актам геноциду і притягати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час
Конвенція визначає геноцид як дії, що вчиняються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу; серед ознак — вбивство членів групи, нанесення серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей, а також публічне підбурювання до таких дій
Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі і мирному населенню, незважаючи на численні свідчення руйнувань медичних закладів, шкіл, дитсадків, об’єктів енергетики та водопостачання
