Удари рф по Запоріжжю: шестеро поранених і понад 7,5 тис. знеструмлені
Шість людей дістали поранення внаслідок російських ударів по Запоріжжю та Запорізькому району, які були здійснені 15 березня і в ніч проти 16 березня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров. Унаслідок атаки в місті виникла пожежа, а понад 7 500 абонентів залишилися без електропостачання.
Про це розповідає Трибуна
«Загалом упродовж доби окупанти завдали 710 ударів по 34 населених пунктах Запорізької області. Надійшло 88 повідомлень про пошкодження житла, об’єктів інфраструктури й автівок»
Масштаби ударів і пошкодження інфраструктури
За повідомленням керівництва області, протягом доби ворог вражав цивільні й інфраструктурні об’єкти у багатьох населених пунктах регіону. Надійшло численне звернення щодо руйнувань житлових приміщень, адміністративних об’єктів та транспортних засобів. Пожежі, що спалахували після влучань, ускладнювали роботу рятувальних служб і локалізацію наслідків атак.
Російські підрозділи застосовували різні види озброєння: ударні безпілотники, крилаті та інші ракети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню. Комбіноване вогневе ураження призвело до масштабних перебоїв у постачанні електроенергії й послуг, у тому числі в медичних закладах і комунальній сфері.
Кваліфікація дій і міжнародне право
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Особливе занепокоєння викликають атаки на системи життєзабезпечення, що позбавляють людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги.
Експерти, правозахисники та дослідники наголошують, що низка дій, зафіксованих під час широкомасштабної агресії, має ознаки геноциду. До ключових прикладів таких дій належать:
- оголошення намірів щодо знищення українців як етносу й публічні заклики до їхнього знищення;
- цілеспрямовані обстріли інфраструктури життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити населення базових умов для життя;
- переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції, зокрема вчителів і митців, які є носіями української культури;
- запровадження в освітніх установах на окупованих територіях систем виховання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і цілеспрямоване викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Нині учасниці Конвенції зобов’язані запобігати таким діям і притягувати до відповідальності винних.
Утім, керівництво рф заперечує, що російська армія здійснює цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та мирному населенню, незважаючи на численні повідомлення про руйнування лікарень, шкіл, дитсадків, об’єктів енергетики й водопостачання.
