Україна шукає альтернативу репараційній позиці у разі ускладнень – Зеленський
Президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна розглядає альтернативні варіанти фінансування на випадок можливих труднощів із отриманням репараційної позики. За його словами, Київ веде активні консультації з Європейським Союзом, зокрема з Урсулою фон дер Ляєн та Антоніу Коштою, які очолюють європейські інституції, щодо пошуку інших рішень у межах потенційних траншів допомоги.
Про це розповідає Трибуна
Репараційна позика та її альтернативи
Володимир Зеленський підкреслив, що на сьогодні репараційна позика або інші фінансові механізми, засновані на сумі заморожених російських активів, мають ключове значення для забезпечення фінансової стабільності України. Він окреслив два можливих сценарії: якщо війна завершиться, транші будуть спрямовані на відбудову країни, що стане значним внеском у макрофінансову стабільність і відновлення України. Якщо ж агресія росії триватиме, Україна розраховує не лише на двосторонню допомогу, а й на репараційну позику в обсязі 40-45 мільярдів євро для підтримки оборонного сектору та фінансових потреб держави.
«Якщо будуть питання з репараційною позикою, ми розраховуємо на альтернативні шляхи. Напевно, вони більш складні. Але ми обговорюємо з Європейським Союзом, з лідерами, передусім з фон дер Ляєн та Коштою як керівниками Європейського Союзу, що вони будуть шукати альтернативу у цих розмірах цих траншів», – сказав він, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Позиція європейських лідерів і складнощі переговорів
За словами верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, цей тиждень є дуже важливим для вирішення фінансових питань, і на столі розглядаються кілька можливих варіантів, хоча найбільш надійною вважається саме репараційна позика. Вона підкреслила, що переговори тривають, але досягти остаточної домовленості поки не вдалося.
Серед обговорюваних ідей – надання Києву «репараційного кредиту» на суму 140 мільярдів євро під заставу заморожених російських активів. Проте Бельгія, на території якої перебуває значна частина цих коштів, виступає категорично проти ініціативи через побоювання щодо можливих юридичних наслідків із боку росії.
Голова брюссельського клірингового дому Euroclear Валері Урбен заявила, що план Європейської комісії про примусове вилучення російських активів для допомоги Україні у нинішньому вигляді є нереалістичним. Вона також повідомила про готовність оскаржувати таке рішення у суді, щоб убезпечити депозитарій від можливого банкрутства у разі жорстких дій з боку москви.
Віцепрем’єр Бельгії Вінсент Ван Петегем зазначив, що заморожені російські активи рано чи пізно повинні бути використані для підтримки України, однак Бельгія не погодиться на жодні поспішні компроміси без ретельного аналізу ризиків. Європейський Центробанк, своєю чергою, наразі не готовий страхувати можливий репараційний кредит.
росія категорично заперечує проти будь-яких спроб конфіскувати свої активи і називає можливе їх використання на користь України крадіжкою.
