Україна та ЄС домовилися про посилення незалежності НАБУ і САП у межах євроінтеграції

Україна та Європейський Союз визначили подальші кроки на шляху євроінтеграції, серед яких – посилення незалежності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) протягом наступного року. Відповідні наміри закріплено у спільній заяві, ухваленій за результатами неформального засідання міністрів у справах Європи, що відбулося у Львові за участю єврокомісарки з розширення Марти Кос і віцепрем’єр-міністра України Тараса Качки.

Про це розповідає Трибуна

ЄС підтримує євроінтеграційний курс України

Європейська комісія підтвердила готовність і надалі підтримувати Україну на шляху до справедливого і стійкого миру. У спільній заяві наголошується, що розширення ЄС є геостратегічною інвестицією у сильну, стабільну і єдину Європу, засновану на спільних цінностях. Водночас підкреслюється, що Україна має потенціал стати важливою складовою розширеного та більш стійкого Євросоюзу.

«Ми вітаємо завершення процесу двостороннього скринінгу всіх переговорних розділів у безпрецедентно короткі терміни та оцінку Комісії, що всі 6 Кластерів (тематичних блоків) готові до відкриття. Ми з нетерпінням чекаємо на відкриття Кластерів, починаючи з Кластера «Основи процесу вступу до ЄС» без затримки, а потім інших Кластерів. Рада ЄС проводить роботу з метою підготовки наступних кроків», – йдеться у заяві.

Пріоритет – реформи та верховенство права

Українська сторона підтвердила свою відданість виконанню рекомендацій звіту про розширення на 2025 рік, зокрема у сфері верховенства права, реформи державного управління та захисту національних меншин. У заяві акцентовано, що ключові антикорупційні заходи та політика верховенства права мають реалізовуватися у рамках процесу вступу до ЄС шляхом впровадження дорожньої карти реформ.

Протягом наступного року Україна має зосередитися на впровадженні найактуальніших змін, серед яких:

• посилення незалежності НАБУ і САП через чітке розмежування слідчих повноважень між органами досудового розслідування та встановлення правил запобігання й врегулювання конфліктів юрисдикції у кримінальному провадженні;
• розширення юрисдикції НАБУ і САП на всі посади з високим рівнем ризику корупції;
• забезпечення ефективного доступу НАБУ до неупереджених, своєчасних і якісних судових експертиз;
• реформування Державного бюро розслідувань (ДБР);
• призначення без затримок суддів Конституційного Суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку.

Засідання Ради ЄС у справах загальних питань, яке проходило у Львові 10–11 грудня, об’єднало 30 високопосадовців із 27 європейських країн. Учасники обговорили наступні кроки щодо вступу України до Євросоюзу, зокрема відкриття переговорних кластерів, що охоплюють 35 розділів законодавства ЄС у сферах судочинства, управління, енергетики, сільського господарства та зовнішньої політики.

Для відкриття та закриття кожного тематичного кластера необхідна одностайна згода всіх держав-членів ЄС. Однак Угорщина, яку представляє прем’єр-міністр Віктор Орбан, наразі виступає проти відкриття кластерів для України, вважаючи, що її вступ може призвести до ескалації конфлікту у Європі та бути невигідним для Союзу.

Відкриття кластерів означає початок переговорів щодо пакета реформ, які дозволять Україні поступово адаптувати своє законодавство до стандартів ЄС та просуватися до повноправного членства у Європейському Союзі.