ВАКС призначив 120 мільйонів гривень застави Олексію Чернишову у справі про корупцію
Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для віцепрем’єра та міністра національної єдності Олексія Чернишова. Посадовця підозрюють у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди у значних розмірах, що стало частиною масштабного розслідування корупційної схеми серед високопосадовців.
Про це розповідає Трибуна
Умови запобіжного заходу та позиція сторін
Суд призначив Чернишову заставу у розмірі 120 мільйонів гривень. Віце-прем’єр також зобов’язаний з’являтися на вимогу слідчого чи прокурора та не має права залишати Україну без їхнього дозволу. Обвинувачення наполягало саме на такій сумі, зазначаючи, що вона гарантує належну поведінку підозрюваного та унеможливлює тиск на слідство. Окрім цього, прокурори вимагали, щоб Чернишов передав закордонні документи, які дають йому можливість виїзду з країни.
Зі свого боку захисники не погодилися з заявленими ризиками, наголошуючи, що робочі відрядження за кордон є необхідною частиною діяльності міністра. Вони також підкреслили, що всі фінансові рахунки Чернишова арештовані, а ризики, про які заявляли прокурори, нібито мінімальні.
Хід справи та реакція Чернишова
Прокурори вважають, що, займаючи високу державну посаду, Чернишов має можливість впливати на процес розслідування, зокрема через спілкування з іншими посадовцями. Сам міністр у коментарі журналістам заявив, що сума призначеної застави є «занадто великою», враховуючи обмежений доступ до його рахунків, однак він шукатиме можливості для її сплати.
«Але будемо вирішувати, будемо шукати можливості», – додав він.
Чернишов також зазначив, що не має наміру подавати у відставку, а свою підозру називає необґрунтованою. У той же час він повідомив про «конструктивний діалог» із детективами НАБУ та запевнив, що діятиме відповідно до принципу максимальної відкритості у цій справі.
23 червня Національне антикорупційне бюро спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою оголосили Чернишову підозру у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб. Він став шостим підозрюваним у розслідуванні великої корупційної схеми у сфері будівництва, яка стосується незаконного надання земельної ділянки одному з київських забудовників за заниженою вартістю. В обмін на це, за версією слідства, міністр та визначені ним особи отримали знижки на квартири в новому житловому комплексі.
