ГоловнеПолітика

Відновлено 3,5 ГВт потужностей, планують ще 4 ГВт

Відновлено 3,5 ГВт потужностей, планують ще 4 ГВт

Міністр енергетики Денис Шмигаль у виступі перед урядом 13 березня підсумував наслідки завершеної опалювальної кампанії та стан енергосистеми після «найважчої у своїй історії зими». За його словами, від початку опалювального сезону росія пошкодила понад 9 гігават генерації та десятки об’єктів розподілу, що сформувало низку ключових викликів — зокрема забезпечення пального та відбудова енергетичної інфраструктури.

Про це розповідає Трибуна

«Частково вдалося відновити 3,5 ГВт генераційних потужностей ТЕС, ТЕЦ та ГЕС. У планах – відновлення орієнтовно 4 ГВт. Зокрема, до кінця травня є можливість відновлення більше 2 ГВт. Наші інженерні делегації працюють в ЄС, аби отримати обладнання виведених з експлуатації станцій».

Баланс навантаження та відключення

Шмигаль зазначив, що ситуація в регіонах різниться: у частині областей відключення вже відсутні, в інших тривають у форматі по одній чи півтора черзі. Піковий дефіцит електроенергії становить близько 1 ГВт, водночас електростанції різних типів продовжують працювати. Раніше цього сезону дефіцит сягав 5–6 ГВт, зараз він знижений до приблизно 1 ГВт.

Від початку повномасштабного вторгнення в експлуатацію ввели 1,5 ГВт розподіленої генерації, що допомагає зменшувати навантаження на центральні потужності та підвищувати стійкість системи.

Пальне, відбудова та міжнародна допомога

Через глобальну паливну кризу, посилену війною на Близькому Сході, Україні потрібні постачання пального для армії та сільського господарства. За березень країна імпортувала майже 250 тисяч тонн бензину, дизелю та скрапленого газу; у резерві залишаються приблизно по 100 тисяч тонн бензину та дизелю.

Міністр повідомив про масштабні роботи з відновлення енергетичних об’єктів та координацію з партнерами в ЄС для постачання обладнання. За його оцінками, для повноцінної відбудови необхідно залучити близько 5 мільярдів євро енергетичної допомоги. Наступного тижня заплановане чергове засідання в Брюсселі; серед цілей — збільшення пропускної спроможності для імпорту електроенергії з Європи і досягнення показника 3,5 ГВт і більше протягом найближчих двох років.

Паралельно триває будівництво укриттів для критичних енергооб’єктів та роботи з другого рівня захисту: заходи реалізуються на 84 підстанціях та 134 ключових елементах інфраструктури. Також звітують про експериментальний проєкт із залучення підприємств критичної інфраструктури до системи протиповітряної оборони.

За словами міністра, інженерні делегації працюють у ЄС задля отримання обладнання, виведеного з експлуатації, а відновлення додаткових потужностей (орієнтовно ще близько 4 ГВт) має підвищити енергонезалежність країни у наступні місяці.

Від початку повномасштабного вторгнення росія регулярно завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України; з осені 2025 року такі обстріли посилилися, що значно ускладнило роботу системи та потребує інтенсивної відбудови й міжнародної підтримки.

За даними ООН станом на січень 2026 року, через окупацію та пошкодження внаслідок атак Україна втратила понад половину потужностей виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення, залишившись з приблизно 11 ГВт генерації проти необхідних близько 18 ГВт у період пікового зимового споживання. Цей розрив і став причиною тривалих перебоїв з електропостачанням під час піків навантаження.

Юридичні та правоохоронні кроки також тривають: генеральний прокурор Руслан Кравченко 25 лютого скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо атак на енергетичну інфраструктуру у період з липня 2025 року по лютий 2026 року. Служба безпеки України кваліфікує ці удари як злочини проти людяності та задокументувала щонайменше 256 повітряних атак росії на енергооб’єкти і системи теплопостачання від початку опалювального сезону.

У відповідь на заяви опонентів українська влада наголошує на необхідності міжнародної підтримки та прискорення постачання обладнання для відновлення та підвищення стійкості енергосистеми. У свою чергу, російський міністр закордонних справ Сергій Лавров на початку лютого 2026 року стверджував, що росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а Україна першою нібито вдарила по її енергооб’єктах.

Поділитись: