Війська рф вдарили по ринку в Нікополі: 5 загиблих, 19 поранених
П’ять людей загинули та 19 дістали поранення внаслідок ранкового удару дронами по ринку в Нікополі на Дніпропетровщині, який стався вранці 4 квітня. На місці події працюють прокурори та правоохоронці; в Офісі генерального прокурора подію охарактеризували як «це черговий воєнний злочин РФ».
Про це розповідає Трибуна
«Ворог завдав удару FPV-дронами. Зайнялася пожежа. Понівечені торгівельні павільйони і магазин»
Очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа зазначив, що серед загиблих — три жінки і двоє чоловіків. Серед поранених — 14-річна дівчинка, її стан медики оцінюють як тяжкий.
Характер атак і масштаб пошкоджень
За даними обласної влади, напередодні в регіоні також постраждали троє людей: 5-місячне та 6-річне немовлята й 41-річна жінка. Від початку доби війська рф здійснили понад 20 атак по двох районах Дніпропетровщини — Нікопольському та Синельниківському — застосовуючи безпілотники, артилерію та авіабомби.
Нікополь розташований на протилежному березі Дніпра від окупованих росією територій і систематично зазнає обстрілів. Удари пошкодили торговельні павільйони, магазини й спричинили займання, що ускладнило рятувальні й оглядові роботи.
Правові оцінки та ознаки системних злочинів
У різних регіонах України цивільна інфраструктура зазнає уражень від ударів ударних безпілотників, ракет, керованих авіабомб та реактивних систем залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні атаки як воєнні злочини, наголошуючи на їхній цілеспрямованості.
Зокрема, у переліку дій, які розглядають як ознаки геноцидних практик, фігурують:
- публічні заяви про нібито відсутність української нації та заклики до її ліквідації;
- публічні заклики до знищення представників нації;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я з метою позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування й фізичне знищення осіб з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — вчителів, митців та інших носіїв української культури;
- зміни в освітніх програмах на окупованих територіях, спрямовані на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей з родин на тимчасово окуповані території чи до росії з метою асиміляції;
- знищення або вилучення з бібліотек української літератури, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, яких на сьогодні 149, зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи або завдання їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню у групі; насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої; а також публічне підбурювання до вчинення подібних дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, які призводять до загибелі мирного населення та руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики та водопостачання.
