Внаслідок російського удару по Києву одна людина загинула, є поранені
У результаті російського удару по Києву сталася людська жертва та численні поранення, повідомив голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко
Про це розповідає Трибуна
«Станом на зараз відомо, що внаслідок атаки постраждало 16 осіб. На жаль, одна людина загинула», – заявив він у своєму телеграм-каналі.
За словами очільника КМВА, у Дарницькому районі пошкоджено фасад багатоповерхівки, на прибудинковій території спалахнули автомобілі. Через руйнування конструкцій житлового будинку тимчасово проводилися роботи з пошуку та рятування людей.
Пошкодження, евакуація та потерпілі
Державна служба з надзвичайних ситуацій пізніше оновила дані: загалом у Києві зафіксовано 31 постраждалого. У Дарницькому районі, де частково обвалилися конструкції житлового будинку, рятувальники витягли з-під уламків 27 людей. У міській доповіді раніше йшлося про дев’ятьох госпіталізованих, ще двом надано медичну допомогу амбулаторно.
Голова Київської обласної державної адміністрації Микола Калашник доповнив інформацію про наслідки в районах області: п’ять постраждалих — у Бориспільському районі, одна людина — у Фастівському, з руйнуваннями також у Бучанському, Обухівському та Броварському районах.
Окремо ДСНС уточнила, що на Київщині загалом постраждали сім осіб, серед них одна дитина.
Попередження повітряних сил і характер атак
Повітряні сили інформували про рух безпілотників та ракет у напрямку столиці протягом ночі. Російські військові систематично наносили удари по українських містах із різних типів озброєнь — ударними БпЛА, ракетами, керованими авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню — що спричиняє руйнування цивільної інфраструктури й жертви серед мирного населення.
Українська влада та міжнародні організації оцінюють ці удари як воєнні злочини і наголошують на їхньому цілеспрямованому характері, спрямованому на цивільні об’єкти.
Обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я, метою яких є позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та доступу до медичної допомоги, розглядаються як ознаки серйозних міжнародно-правових злочинів.
Фахівці з міжнародного права, дослідники геноцидів і правозахисники вказують на низку дій під час широкомасштабної війни, які можуть відповідати визначенню геноциду. До таких дій належать:
- публічні або задекларовані наміри щодо знищення українців як національної групи;
- публічні заклики до їхнього знищення;
- цілеспрямовані обстріли інфраструктури життєзабезпечення та медичних закладів із метою позбавити населення базових умов для життя;
- переслідування і знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — вчителів, митців та інших носіїв української культури;
- насильницька зміна ідентичності дітей, зокрема через систему освіти на тимчасово окупованих територіях;
- депортація дітей без батьків до росії з метою змінити їхню ідентичність;
- відбирання й знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці конвенції, яких наразі 149, зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за такі злочини як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. Серед ознак геноциду згадують вбивство членів групи або спричинення їм тяжких тілесних ушкоджень, створення принизливих життєвих умов, заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню в групі, насильницьке вивезення дітей та інші дії, що мають на меті фізичне або культурне знищення групи.
Керівництво росії офіційно заперечує, що її армія під час цієї війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та об’єктах, що призводить до загибелі мирного населення і руйнувань лікарень, шкіл, дитсадків, енергетичних та водопостачальних споруд.
