П’ять загиблих і 14 поранених за добу на Донеччині через удари рф

На Донеччині внаслідок обстрілів за минулу добу загинули п’ять людей, ще 14 отримали поранення, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін. Серед загиблих — мешканці Дробишевого та Олексієво-Дружківки.

Про це розповідає Трибуна

«Всього за добу росіяни 25 разів обстріляли населені пункти Донеччини»

Удари рф і наслідки для цивільної інфраструктури

За словами посадовця, протягом доби по населених пунктах Донеччини було завдано численних ударів із використанням ударних безпілотників, ракет, коригованих авіабомб та реактивних систем залпового вогню. Російські військові систематично атакують українські міста й об’єкти цивільної інфраструктури, спричиняючи руйнування житлових будинків, медичних закладів та енергетичних мереж.

Ці атаки призводять до відключень електро- та теплопостачання, порушення водопостачання та зв’язку, а також ускладнюють надання медичної допомоги постраждалим. Наслідки ударів відчувають як у прифронтових громадах, так і в інших регіонах, де пошкодження інфраструктури створюють загрози для життя та здоров’я цивільного населення.

Ознаки геноциду та норми міжнародного права

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі як воєнні злочини, наголошуючи на їхній системності та вибірковості. У статтях про військові злочини також порушується питання про наявність ознак геноцидних дій.

Наведені ознаки, які експерти та правозахисники називають такими, що можуть свідчити про наявність геноцидних намірів, включають:

• заяви та публічні твердження про нібито відсутність українського народу або заклики до його знищення;
• публічні заклики до знищення окремих груп населення;
• цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги;
• переслідування та знищення людей на окупованих територіях через їхню проукраїнську позицію;
• винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
• впровадження в навчальні заклади на окупованих територіях програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
• депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
• вилучення й знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення культурних артефактів.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні сторонами Конвенції є 149 країн; вони зобов’язані запобігати актам геноциду та притягати винних до відповідальності як під час війни, так і в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. До ознак геноциду належать убивство членів групи, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень, навмисне створення умов життя, розрахованих на знищення групи, заходи щодо запобігання дітонародженню та насильницьке переміщення дітей до іншої групи.

У відповідь на звинувачення щодо навмисних ударів по цивільній інфраструктурі керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільних об’єктах і медичних закладах, які призводять до загибелі мирного населення та руйнування критичної інфраструктури.