ЄС відклав рішення щодо репараційного кредиту для України через заморожені російські активи
Лідери країн Європейського Союзу на саміті в Брюсселі 23 жовтня вирішили відкласти ухвалення рішення щодо надання Україні репараційного кредиту, джерелом якого могли б стати заморожені активи російської федерації. Повернення до цього питання заплановано на наступний саміт, а фінальні висновки зустрічі мають менш конкретне формулювання порівняно з попередніми варіантами.
Про це розповідає Трибуна
Дискусії навколо заморожених російських активів
У попередніх проєктах висновків містився прямий заклик до Європейської комісії розробити юридичну пропозицію щодо використання заморожених російських активів для фінансової допомоги Україні. Йшлося про необхідність дотримання законодавства ЄС, міжнародного права, а також принципів солідарності та розподілу ризиків між країнами-членами.
Однак у остаточному тексті висновків саміту Єврокомісію лише запрошено якнайшвидше підготувати варіанти фінансової підтримки для України на найближчі роки, не згадуючи безпосередньо про використання активів рф для цієї мети. Перед початком саміту прем’єр-міністр Бельгії наполягав на виконанні низки умов, а, за інформацією дипломатів, бельгійська сторона утримувалася від ризиків, поки не отримала чітких роз’яснень щодо можливих юридичних механізмів використання активів без їхньої конфіскації.
Позиція країн ЄС та подальші кроки
У фінальних висновках лідери ЄС обмежилися загальною заявою про намір вирішувати актуальні фінансові потреби України у 2026–2027 роках, зокрема щодо військової та оборонної підтримки. Єврокомісію закликали продовжити роботу над цим питанням, щоб Європейська рада могла повернутися до розгляду вже на наступному засіданні.
«Європейська рада зобов’язується вирішувати нагальні фінансові потреби України на 2026–2027 роки, включно з підтримкою її військових і оборонних зусиль».
У документі наголошується, що згідно з законодавством ЄС, російські активи залишатимуться замороженими доти, доки росія не припинить агресію проти України та не відшкодує завдані збитки — ця позиція була зафіксована ще навесні минулого року.
Висновки щодо України підтримали 26 з 27 країн-членів ЄС, тоді як Угорщина, як і раніше, не приєдналася до цієї позиції. Президент Європейської ради Антоніу Кошта підкреслив, що ЄС залишається відданим підтримці України в її найнагальніших фінансових потребах, включаючи військову та оборонну допомогу, та наголосив на необхідності негайного припинення війни росією.