Європа віддає перевагу діалогу, але готова діяти рішуче
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у виступі з трибуни Європарламенту окреслила бачення Європи як суб’єкта, який віддає перевагу дипломатії, але готовий застосувати силу й економічні важелі, якщо це буде необхідно. Вона наголосила на змінах глобального порядку та підкреслила, що ЄС має розвивати власні інструменти впливу — від сильної економіки до технологічного потенціалу й конкурентної промисловості.
Про це розповідає Трибуна
«Ми живемо у світі, де порядок визначається суто силою – економічною чи військовою, технологічною чи геополітичною. І хоча багатьом з нас це може не подобатися, ми повинні мати справу зі світом таким, яким він є зараз… У цьому дедалі беззаконнішому світі Європі потрібні власні важелі влади», – зазначила високопосадовиця.
Сильні економічні важелі й зміна підходів
Фон дер Ляєн назвала ключовими елементами цих важелів сильну економіку, успішний єдиний ринок, конкурентну промислову базу та потужну технологічну складову. На її думку, Європі потрібно відійти від традиційної обережності у політиці безпеки і швидше адаптуватися до нового темпу змін: «Нам знадобиться відхід від традиційної обережності Європи… як ми це робимо зараз в питаннях оборони – з SAFE (програма низьковідсоткових кредитів на оборонні проєкти державам-членам – ред.) чи підтримкою України. Світ змінюється швидше, ніж наш спосіб мислення. Тому наші інституції, уряди та суспільства – всі ми – повинні змінити те, як ми думаємо та діємо», — підкреслила вона.
У цьому контексті фон дер Ляєн закликала розвивати спроможності ЄС у технологіях та промисловості, активізувати інвестиції і посилювати координацію з партнерами у сфері оборони й безпеки.
Гренландія, тарифи США та спільна арктична безпека
Окрему увагу президентка Єврокомісії приділила питанням Арктики та майбутньому Гренландії, наголосивши, що доля острова перш за все має вирішуватися його жителями. Вона підтвердила узгодженість позицій із США щодо безпеки Арктичного регіону та вказала на практичну взаємодію в рамках НАТО; як приклад згадала співпрацю Фінляндії зі Сполученими Штатами над криголамами.
Фон дер Ляєн різко відреагувала на ініціативи Вашингтона щодо тарифів і визвала їх проблемними для трансатлантичних відносин, зазначивши, що такі кроки можуть лише підбадьорити спільних супротивників у стратегічно важливих регіонах.
Водночас очільниця Єврокомісії анонсувала масштабне нарощення інвестицій з боку ЄС у Гренландію «для подальшої підтримки місцевої економіки та інфраструктури». Вона повідомила, що у наступному європейському бюджеті запропоновано подвоїти фінансову допомогу для острова та посилити координацію з США і іншими партнерами в питаннях арктичної безпеки.
Паралельно напередодні американська сторона оголосила про намір ввести 10% мита з 1 лютого на певні поставки з низки європейських країн у зв’язку з так званим “гренландським питанням”. Президент США Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Social 17 січня повідомив, що під нові тарифи потраплять Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія; конкретні категорії товарів і деталі рішення залишилися невизначеними.
У швейцарському Давосі, де тривають щорічні збори Всесвітнього економічного форуму, Трамп також заявив про згоду провести зустріч для обговорення питання Гренландії за участі різних сторін.
Історично Дональд Трамп неодноразово висловлював намір посилити або навіть встановити контроль над Гренландією: ідея щодо купівлі острова звучала ще під час його попереднього президентського терміну у 2019 році. У січні він також заявляв про можливі кроки з боку Вашингтона, включно з використанням збройних сил або іншими методами контролю, навіть без згоди місцевого населення.
Після цих гучних зауважень Данія ініціювала в Гренландії навчання під назвою “Арктична стійкість”, у яких взяли участь кілька європейських держав, зокрема Німеччина, Швеція, Франція та Норвегія.
У підсумку фон дер Ляєн закликала до поєднання дипломатичного діалогу з готовністю до рішучих дій у разі потреби, наголосивши на єдності та оперативності відповіді Європи на зовнішні виклики.
