рф засудила журналістку Лученко до восьми років за пост про «Охматдит»
Суд у Москві виніс заочний вирок журналістці Ксенії Лученко — її засудили до восьми років колонії за статтею про нібито поширення «військових фейків». Прокуратура клопотала про покарання у вигляді восьми з половиною років увʼязнення.
Про це розповідає Трибуна
Лученко проживає за кордоном, професійно займається питаннями релігійного життя та веде телеграм-канал «Православ’я і зомбі». Кримінальну справу порушили у вересні 2025 року після допису, у якому йшлося про ракетний удар по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві в липні 2024 року; унаслідок того обстрілу загинули двоє людей і більш ніж 30 дістали поранення. Сам пост у телеграмі доступний за посиланням: пост
«Російська православна держава відзначила «День сім’ї, любові та вірності», вдаривши ракетною бомбою по дитячій лікарні в Києві. А в Росії проходить «Парад сімей». Почали ще у вихідні, але в більшості міст сьогодні… Вони служать святкову літургію, потім йдуть цим парадом-ерзац хресною ходою, співають тропарі, потім вручають якісь медальки багатодітним сім’ям, а в цей час на українських дітей летять бомби. Такі ось «цінності Святої Русі», – йдеться у пості.
Позиція слідства та експертів
За висновками залучених до справи експертів, у повідомленні нібито «охарактеризовані як насильницькі» дії російської армії, що супроводжувалися загибеллю людей, зокрема неповнолітніх, а також руйнуванням цивільної інфраструктури. Саме це фігурувало в обвинувачувальній частині справи про «військові фейки».
Восени 2025 року в росії Лученко оголосили в розшук, внесли до реєстру «терористів та екстремістів» і заочно заарештували. Судовий розгляд відбувався без її присутності, оскільки журналістка перебуває за кордоном.
Суть обвинувачень і наслідки вироку
Прокурори наполягали на суворішому покаранні — восьми з половиною роках колонії, однак суд призначив їй вісім років. Справу ініціювали через допис про удар по дитячому медзакладу, який мав широкий резонанс у соцмережах і став підставою для кримінального переслідування під формулюванням про поширення неправдивої інформації, що нібито дискредитує дії оборонних сил країни-окупанта.
Вердикт посилює ризики для журналістів і ведучих телеграм-каналів, які висвітлюють події, пов’язані з війною, особливо якщо їхні публікації стосуються атак на цивільні об’єкти та наслідків для мирного населення.
