Зеленський: прибутки від нафти посилюють безкарність росії
Президент України Володимир Зеленський оприлюднив підсумки тижня щодо масштабів атак на країну та пов’язав їх із послабленням санкцій, через яке, за його оцінкою, росія нарощує продажі сирої нафти, щоб фінансувати війну.
Про це розповідає Трибуна
«Прибутки дають Росії відчуття безкарності та можливості продовжувати війну. Тому тиск має продовжуватися, а санкції – працювати. Тіньовий флот Росії не повинен почуватися в безпеці у європейських водах чи будь-яких інших. Танкери, які працюють на бюджет війни, можна й потрібно зупиняти та блокувати, а не лише відпускати. Я дякую кожному лідеру, який приймає відповідні рішення. Саме це наближає достойний мир»
За даними, оприлюдненими Офісом президента, за тиждень по Україні було випущено майже 1550 ударних безпілотників, понад 1260 керованих авіаційних авіабомб та дві ракети. Ці показники свідчать про продовження інтенсивних атак на різні регіони країни.
Ліцензія США та тимчасові поставки нафти
Адміністрація США видала ліцензію, яка тимчасово дозволяє низці країн купувати певні обсяги російської сирої нафти та нафтопродуктів, що перебували на суднах станом на 12 березня; ці поставки дозволені до 11 квітня. Текст ліцензії опубліковано на сайті Міністерства фінансів США, де вказано умови і терміни дії відповідного дозволу (документ).
Атаки по цивільній інфраструктурі і правова оцінка
Російські збройні сили продовжують завдавати ударів по містах і цивільних об’єктах різними видами озброєння — ударними БпЛА, ракетами, керованими авіабомами та реактивними системами залпового вогню. Українська влада та міжнародні інституції кваліфікують такі дії як воєнні злочини та підкреслюють їх цілеспрямований характер.
Експерти і правозахисники називають низку практик, які свідчать про систематичний характер дій проти цивільного населення та культурної спадщини України:
- публічні висловлювання та заклики, що заперечують існування українського народу або містять підбурювання до його знищення;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення — енергетиці, водопостачанню, зв’язку та медичних закладах — з метою позбавити людей необхідних умов для життя;
- переслідування, викрадення та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- удар по інтелігенції, освітянах, митцях та представниках культурних спільнот, що руйнує носіїв української культури;
- запровадження освітніх і виховних програм на окупованих територіях, спрямованих на зміну ідентичності дітей, а також депортація дітей з метою асиміляції;
- вилучення, руйнування та вивезення українських книг, музейних колекцій і історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці зобов’язані вживати заходів для запобігання актам геноциду та притягнення винних до відповідальності.
Визначення геноциду у Конвенції охоплює дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу. Серед ознак геноциду називають убивства членів групи, заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, навмисне створення умов життя, розрахованих на знищення групи, заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню, та насильницьку передачу дітей іншим групам.
Керівництво росії заперечує, що її війська свідомо атакують цивільну інфраструктуру й мирне населення, водночас факти й висновки українських та міжнародних експертів вказують на системний характер ударів по об’єктах життєзабезпечення та соціальної інфраструктури.
