Зеленський: росія випустила понад 700 ракет і майже 19 тисяч ударних дронів цього сезону

Президент України Володимир Зеленський заявив, що протягом зими росія застосувала проти України масштабні ударні кампанії, у тому числі сотні ракет і тисячі ударних безпілотників.

Про це розповідає Трибуна

«Але попри все українці пройшли цю складну зиму, коли Росія навіть не намагалася знайти виправдання своїм звірячим ударам по цивільній критичній інфраструктурі. За три місяці зими понад 14 670 КАБів, 738 ракет і майже 19 тисяч ударних дронів, із яких більшість – це російсько-іранські «шахеди», росіяни випустили проти наших людей. Це ті самі дрони, які зараз іранський режим запускає по країнах на Близькому Сході», – написав він у телеграмі.

За наведеними президентом даними, лише за останній тиждень ворог здійснив понад 1 720 атак ударними дронами, використав майже 1 300 керованих авіабомб (КАБ) і випустив понад 100 ракет різних типів. Це свідчить про інтенсивність та регулярність атак на цивільну інфраструктуру та населені пункти.

Характер і масштаби ударів

Заявлені показники охоплюють: понад 700 ракет за період зими, майже 19 тисяч ударних дронів і десятки тисяч керованих авіабомб за кілька місяців конфлікту. Серед безпілотних засобів — значна частка дронів, які називають «шахеди», що вказує на постачання та використання техніки, пов’язаної з іранським виробництвом.

Російські війська систематично застосовують комплекси летальної техніки: ударні БпЛА, ракети різного призначення, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню, атакуючи міста й критичну інфраструктуру у різних регіонах України.

Правова оцінка та ознаки воєнних злочинів

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Зокрема, обстріли систем життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я розглядаються як дії, спрямовані на позбавлення людей доступу до електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги.

Фахівці та правозахисники вказують на низку ознак, які можуть наближати окремі дії до визначення геноциду, серед яких:

• публічні заклики до знищення чи викреслення українців як етносу;
• цілеспрямовані обстріли інфраструктури, необхідної для виживання цивільного населення;
• переслідування та знищення осіб проукраїнської позиції на окупованих територіях;
• винищення культурної еліти, напад на освітні й культурні інституції;
• примусова зміна ідентичності дітей, депортація та насильницьке вивезення дітей;
• знищення чи викрадення книг, артефактів і музейних колекцій, що свідчать про спроби викреслити історію та культуру.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з метою повного або часткового знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Нині 149 держав-учасниць Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду й карати за них як у воєнний, так і в мирний час.

Водночас керівництво росії офіційно заперечує, що її армія спеціально завдає ударів по цивільній інфраструктурі й стверджує, що атакує лише військові об’єкти. Українські посадовці і міжнародні експерти наполягають на системності та цілеспрямованості ударів по об’єктах, які забезпечують життєдіяльність населення.

Наведені цифри і юридичні оцінки підкреслюють масштаб гуманітарної кризи та виклики, з якими стикається країна внаслідок продовження широкомасштабних атак на цивільні об’єкти.