Зеленський: росія не зупиняється з ударами — загроза інфраструктурі

Президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 1 березня підбив підсумки найскладнішого, за його словами, зимового періоду війни, подякував військовим, енергетикам та іншим службам за їхню роботу і попередив про продовження атак з боку росії

Про це розповідає Трибуна

«Вони готують нові атаки. По інфраструктурі. Розвідка дає відповідну інформацію. Тому кожен, чия робота, чия служба – захищати Україну від ударів, – має бути так само зосереджений весною, зараз, як і зимою. На кожну загрозу треба реагувати та збивати російські цілі, максимум із можливого. По ситуації на Близькому Сході можна побачити, наскільки це непросто – дати сто відсотків захисту від ракет і «Шахедів», – констатував президент.

Інтенсивність атак і типи озброєння

За словами голови держави, протягом зими росія застосувала проти України понад 700 ракет і майже 19 тисяч ударних безпілотників. Лише за останній тиждень, за даними президента, позиції і цивільну інфраструктуру атакували понад 1720 ударних дронів, майже 1300 керованих авіабомб (КАБ) та понад 100 ракет різних типів. Це свідчить про високий рівень інтенсивності та різноманітність засобів ураження, що застосовуються проти українських міст і об’єктів критичної інфраструктури.

Атаки здійснюються з використанням ударних БпЛА, ракетних комплексів, КАБ і реактивних систем залпового вогню, що систематично завдає ударів по енергетичній, медичній та іншій цивільній інфраструктурі в різних регіонах країни.

Кваліфікація дій і ознаки геноциду

Українська влада та міжнародні організації визнають ці удари воєнними злочинами й наголошують на цілеспрямованому характері атак по системах життєзабезпечення населення. Цілеспрямоване руйнування електро- та теплопостачання, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги істотно позбавляє людей необхідних умов для життя і розглядається як один із маркерів найсерйозніших злочинів проти цивільного населення.

До таких дій, що можуть мати ознаки геноциду, відносять:

• оголошення намірів щодо знищення українців як етнічної чи національної спільноти;
• публічні заклики до знищення або викорінення українців;
• цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і медичних закладів з метою позбавити людей необхідних умов для життя;
• переслідування і знищення людей на окупованих територіях за проукраїнську позицію;
• винищення інтелігенції, зокрема викладачів і митців, що формують і зберігають українську культуру;
• насильницька зміна освітніх програм на окупованих територіях з метою зміни ідентичності дітей;
• депортація дітей без належного супроводу до території росії з метою асиміляції;
• знищення, вилучення або вивезення з бібліотек і музеїв матеріалів, що свідчать про історію українців.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. На сьогодні її учасницями є 149 держав, які зобовʼязані запобігати актам геноциду та притягувати винних до відповідальності як у мирний, так і в воєнний час.

Визначення геноциду у Конвенції охоплює дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Серед ознак геноциду виділяють: вбивство членів групи або спричинення їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, що розраховані на фізичне знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання народжуванню; насильницьке виведення дітей у іншу групу; а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.

У той же час керівництво росії заперечує факт цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, попри численні руйнування лікарень, шкіл, дитячих закладів та об’єктів енергетики і водозабезпечення