У Богодухові внаслідок атаки безпілотників постраждали 12 людей
У місті Богодухів на Харківщині внаслідок атаки ударних безпілотників росії постраждали 12 людей; ця інформація була зафіксована станом на 10:45. Інцидент призвів до поранень і звернень по медичну допомогу серед громадян різного віку.
Про це розповідає Трибуна
Поранені та стан постраждалих
У лікарні госпіталізували сім осіб: чотирьох чоловіків віком 66, 36, 47 та 53 роки, а також трьох жінок — 68, 33 та 48 років. Додатково медичну допомогу на місці отримали троє осіб: 28-річний чоловік, 51-річна жінка та 24-річний чоловік. Наразі тривають операції з надання кваліфікованої допомоги постраждалим і оцінки масштабів уражень.
Ураження торкнулися цивільної інфраструктури міста, робота аварійно-рятувальних служб і медиків триває. Організовано доставку постраждалих до лікувальних закладів та надання необхідних діагностичних процедур для встановлення ступеня тяжкості травм.
Контекст атак і їх правова оцінка
Російські збройні сили систематично застосовують по території України різні типи озброєнь — ударні безпілотники, ракети, кореговані авіабомби (КАБ), реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) — уражаючи міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах країни. Українська влада та міжнародні інституції кваліфікують такі удари як воєнні злочини і звертають увагу на їх цілеспрямований характер.
Обстріли об’єктів життєзабезпечення, медичних закладів, енергетичної та водопостачальної інфраструктури можуть мати наслідком позбавлення людей життєво необхідних умов — електропостачання, тепла, води, зв’язку та доступу до медичної допомоги. Саме такі дії розглядаються як ознаки, що можуть наближатися до визначень геноциду.
Фахівці й правозахисники вказують на низку системних дій, які свідчать про спрямованість політики під час широкомасштабної агресії росії. Зокрема називають:
- оголошення намірів про знищення українців: представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу “не існує”;
- публічні заклики до знищення українців, фрази типу «треба знищити»;
- твердження про те, що України і українців “не повинно існувати” у майбутньому;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування і знищення на окупованих територіях осіб із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців та інших носіїв української культури;
- запровадження на окупованих територіях освітніх систем, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів, що свідчать про історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Учасниці конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та притягати винних до відповідальності як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. До типових ознак геноциду належать: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення жизнених умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню у групі або насильницьке переміщення дітей; публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво росії офіційно заперечує цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та стверджує, що війська не завдають ударів по медичних закладах, школах, дитсадках чи об’єктах енергетики. Однак численні атаки на житлові квартали та інфраструктуру свідчать про зворотне, а їхні наслідки — про тяжкий вплив на мирне населення.
