Омбудсман: публікація фото клієнтки Monobank без згоди є неправомірною

Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини прокоментував випадок оприлюднення фотографії клієнтки банку Monobank і наголосив на захисті банківської таємниці та персональних даних.

Про це розповідає Трибуна

«Необхідно зазначити, що фотографія клієнтки, отримана під час процедури аутоідентифікації в банку, та інформація про блокування рахунку особи становить банківську таємницю та є персональними даними клієнта. Публікація такої фотографії та інформації про блокування рахунку без згоди клієнтки є неправомірним»,

У відповіді омбудсмана вказано на наявне законодавство, яке регламентує захист банківської таємниці, зокрема норми Цивільного кодексу, Закон України «Про банки і банківську діяльність» та затверджені Національним банком правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Ці акти зобов’язують банки забезпечувати належне зберігання й захист інформації клієнтів, а також передбачають відповідальність за неправомірне розкриття таких даних.

В офісі уповноваженого наголосили, що знімок, зроблений під час відео- або аутоідентифікації, а також інформація про блокування рахунку належать до категорії персональних даних і банківської таємниці, отже їх публічне поширення без дозволу особи суперечить чинному праву.

Також наголошується, що незаконне розголошення конфіденційної інформації може мати кримінально-правові наслідки: відповідальність передбачена за статтями Кримінального кодексу, які стосуються порушення недоторканності приватного життя.

Презумпція невинуватості та публічні твердження

У відповіді секретаріату омбудсмана окремо звернули увагу на використання у публічному просторі ярликів щодо конкретних осіб без судового вироку. Зокрема зазначено: «Поширення у публічному просторі щодо особи формулювань на кшталт «колаборантка» за відсутності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, може викликати обґрунтовані застереження з огляду на принцип презумпції невинуватості, закріплений у статті 62 Конституції України».

У документі підкреслено, що встановлення вини в кримінальних провадженнях належить органам досудового розслідування та суду, і публічні твердження третьої сторони можуть ставити під сумнів дотримання презумпції невинуватості та баланс між свободою слова і захистом честі, гідності й ділової репутації особи.

Омбудсман також вказав на правові механізми захисту постраждалих: особа може звернутися до поліції із заявою про порушення недоторканності приватного життя, ініціювати цивільний позов про захист честі, гідності та ділової репутації й про відшкодування моральної шкоди, а також подати скаргу до Національного банку як регулятора щодо ймовірного порушення банківської таємниці або звернення до уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Хронологія реакцій і дій

9 березня співзасновник Monobank Олег Гороховський опублікував у соцмережі фотографію клієнтки, зроблену під час відеоідентифікації, на фоні якої був помітний прапор із кольорами, схожими на російський. У дописі бізнесмен, серед іншого, зазначив «Звернулася клієнтка на відеоверифікацію з питанням, чого заблокували її рахунок. Сказали, що через те, що голова не мита…», – написав бізнесмен.

У відповідь сама клієнтка, Карина Кольб, на своїх сторінках у соцмережах заявила, що звернулася до банку через блокування акаунта і пояснила: на фото був прапор Словенії (який має ті ж кольори, але також герб зліва), а вона є біженкою з України і вся її родина воює.

Пізніше Гороховський вибачився перед користувачами, «хто розчарувався», запевнивши водночас, що дані клієнтів банку зберігаються в безпеці і що у подібних випадках інформація буде надаватися виключно правоохоронним органам

13 березня адвокатське об’єднання Addati Group, яке оголосило про захист інтересів Карини Кольб, повідомило про намір направити до Monobank і до його співзасновника Олега Гороховського досудові вимоги протягом наступних трьох діб.

Національний банк звернувся до Monobank з вимогою пояснень щодо обставин поширення інформації, яка могла бути отримана під час процедур ідентифікації або верифікації клієнта та становити банківську таємницю, і проводить аналіз цих обставин.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець ініціював перевірку можливого порушення законодавства у цій справі.