«Поганий мир» для України загрожує Європі на десятиліття
Президент Чехії Петр Павел на відкритті міжнародної конференції GLOBSEC у Празі попередив, що нав’язаний Україні «поганий мир» матиме довгострокові наслідки для всієї Європи. За його словами, від результату цієї війни залежатиме безпека континенту на десятиліття вперед.
Про це розповідає Трибуна
«Вона продемонструвала надзвичайну стійкість, здобула великий бойовий досвід і розвинула технологічні інновації», – додав він.
Підтримка України як інвестиція в безпеку
Павел наголосив, що допомога Україні не є благодійністю, це пряма інвестиція в безпеку Європи. Якщо Україна здобуде перемогу, континент стане значно безпечнішим; якщо ж її змусити прийняти невигідний мир, негативні наслідки позначаться на європейській безпеці десятиліттями.
Виступаючи на конференції, він назвав Україну одним із найпотужніших гравців у сфері оборони в Європі, яка не лише захищає себе, а й змінює підходи до ведення війни завдяки бойовому досвіду та технологічним новаціям.
Технології, штучний інтелект і міжнародна конкуренція
Павел підкреслив, що вирішальну роль у майбутніх конфліктах відіграватимуть технології. Він закликав Європейський Союз та Сполучені Штати не змагатися у сфері штучного інтелекту, а координувати зусилля для збереження технологічної переваги над конкурентами.
За його словами, Європа запізнилася з усвідомленням швидкості розвитку технологій і має значно прискорити інвестиції в науку та розробки, щоб наздогнати або випередити конкурентів.
Павел також згадав слова лідерів інших держав про те, що світ контролюватиме той, хто зробить прорив у сфері штучного інтелекту, і попередив, що конкуренція між європейськими державами або між Європою та США може призвести до втрати позицій на глобальній арені.
Конфлікти в Україні та на Близькому Сході, на його думку, вже демонструють, як технологічна перевага змінює правила гри, а війни пришвидшують як технічний прогрес, так і суспільні трансформації.
Павел також звернув увагу на те, що під час конфлікту необхідна гнучкість і оперативність у досягненні результатів — якостей, яких Європа частково позбулася через мирні регуляції.
Окремо він наголосив на важливості синергії між НАТО та ЄС: ці інституції повинні доповнювати одна одну, а не конкурувати. Як приклад потенційної співпраці він назвав питання військової мобільності — поєднання знань НАТО про критичну інфраструктуру з фінансовими та регуляторними інструментами ЄС для її модернізації.
Поряд із ЄС до забезпечення безпеки можуть залучатися й партнери поза його межами — Велика Британія, Канада та Норвегія, які відіграють важливу роль у логістиці, морській безпеці, розвідці та у підтримці України.
Виступ також нагадував про роль Чехії з перших днів широкомасштабної війни: країна прийняла сотні тисяч українських біженців, надавала військову допомогу та ініціювала пошук боєприпасів для українських сил оборони.
