Удар по Полтавщині: ОВА повідомляє про атаку без постраждалих

Війська росії пізно ввечері завдали удару по Полтавщині. Голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич зазначив, що атаку зафіксовано в Полтавському районі, і попередньо обійшлося без постраждалих.

Про це розповідає Трибуна

Деталі інциденту

По всій території України була оголошена ракетна небезпека, а Повітряні сили ЗСУ попередили про наближення швидкісної цілі у напрямку Полтавщини. У атаках на українські регіони російські сили застосовують різні типи озброєнь: ударні безпілотні літальні апарати, крилаті та балістичні ракети, керовані авіаційні бомби (КАБ) і реактивні системи залпового вогню.

Від цих ударів страждають населені пункти й критична цивільна інфраструктура: енергетичні об’єкти, системи водопостачання, зв’язку, заклади охорони здоров’я, школи й дитячі садки.

Кваліфікація атак і міжнародне право

Українська влада та міжнародні правозахисні інституції кваліфікують регулярні обстріли цивільної інфраструктури як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Така практика включає обстріли об’єктів, які забезпечують життєдіяльність населення, з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги.

Експерти й правознавці вказують, що системне знищення умов життя мирного населення може мати ознаки геноцидних дій. До типових елементів, які називають правозахисники та дослідники, належать:

• оголошення намірів знищити українців як групу: заяви окремих представників російської влади про те, що українців «не існує» або що націю слід викорінити;
• публічні заклики до знищення українців;
• цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
• переслідування й знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
• винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
• впровадження в освітніх закладах на окупованих територіях навчальних програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
• депортація дітей з окупованих територій до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
• вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що свідчать про історію українського народу.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Учасниці конвенції (на сьогодні їх 149) зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них як під час війни, так і в мирний час.

Згідно з конвенцією, геноцид визначається як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Конвенція виділяє такі ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню в межах групи; насильницьке переміщення дітей до іншої групи; публічне підбурювання до здійснення таких дій.

Керівництво російської федерації заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, що призводить до загибелі мирного населення й руйнування лікарень, шкіл, об’єктів енергетики та водозабезпечення. Водночас факти систематичних атак на життєво важливі об’єкти викликають занепокоєння в міжнародної спільноти та правозахисних організацій.