ЄСПЛ відхилив скарги російських адвокатів щодо обстрілів на Донбасі

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення про відхилення низки скарг, поданих російськими адвокатами від імені жителів окупованих районів Донецької та Луганської областей. У цих скаргах Україна та Збройні сили України звинувачувалися у нібито обстрілах населених пунктів та руйнуванні житла в період з 2015 по 2020 рік. Відповідне рішення Палати суддів ЄСПЛ було оприлюднено 2 жовтня.

Про це розповідає Трибуна

Масова кампанія подання скарг і спроба дискредитації України

Раніше у розслідуванні «Схем» зазначалося, що адвокати з росії та з окупованих територій Донбасу масово подають тисячі скарг до ЄСПЛ від імені мешканців регіону, який перебуває під контролем російської федерації з 2014 року. Експерти пояснювали, що ця тактика, ймовірно, має на меті дискредитацію України на міжнародній арені, а також перевантаження роботи самого ЄСПЛ.

Своєю чергою, юристи, яких опитали журналісти, вважають, що рішення Палати суддів стане важливим прецедентом для подальшого розгляду аналогічних скарг у Європейському суді.

Суть справи та аргументи ЄСПЛ

У справі «Ряшенцева та інші проти України» було об’єднано чотири схожі заяви, подані від імені 11 громадян України. Вони скаржилися на обстріли ЗСУ, внаслідок яких, за їх твердженнями, одна з родичок отримала поранення, а житло було зруйноване у Донецьку, Горлівці та Золотому-5.

Інтереси заявників представляли адвокати з московської юридичної фірми «Клішин і партнери», яка є партнером міністерства юстиції росії. ЄСПЛ у рішенні звернув увагу, що заявники не зверталися до українського правосуддя перед поданням скарги до міжнародного суду, та не пояснили спроби залучити представника, який міг би діяти на підконтрольній Україні території.

«Заявники не пояснили і не навели інших аргументів щодо того, чи робили вони спроби уповноважити представника, який діє на території, контрольованій Україною, і який теоретично мав би кращі можливості для спілкування з українською владою, подати позов від їхнього імені, і якщо так, то чому їм, зрештою, це не вдалося. Суд зазначає, що інтереси заявників у даній справі послідовно представляли юристи з юридичної фірми «Клішин і партнери», що базується в Москві».

Палата суддів також відзначила, що українські правоохоронні органи продовжують розслідувати події та забезпечують доступ до правосуддя навіть у зоні окупації. Суд дійшов висновку, що заявники не скористалися національними засобами правового захисту, а отже, їхні скарги визнано неприйнятними.

Юристи переконані, що таке рішення стане підставою для швидкого розгляду решти тисяч подібних скарг російських адвокатів проти України, особливо тих, які стосуються періоду до повномасштабного вторгнення. Адвокат Сергій Заєць підкреслив, що зараз рішення стосується чотирьох скарг, але воно потягне за собою аналогічний розгляд інших заяв, і цей підхід стане «усталеною практикою» для ЄСПЛ.

Адвокат та ексуповноважений України у справах ЄСПЛ Іван Ліщина прогнозує, що невдовзі настане масова відмова у розгляді скарг, що знизить кількість справ проти України у статистиці суду. Він наголосив, що рішення ЄСПЛ засвідчило: суд не підтримує спроби російських юристів довести нібито неефективність українських правоохоронців у розслідуванні подій під час бойових дій.

Журналістське розслідування показало, що майже 98% скарг, поданих до ЄСПЛ лише проти України через події на Донбасі, були підготовлені російськими адвокатами або представниками з окупованих територій. Зокрема, понад 75% таких скарг подали 12 адвокатів з фірми «Клішин і партнери», яку вважають партнером міністерства юстиції рф.

Серед найактивніших позивачів – юристи, пов’язані з колишнім депутатом від Партії регіонів Олегом Царьовим, якого підозрюють у державній зраді, а також адвокати, що співпрацюють із російськими державними структурами. За словами правозахисника Сергія Зайця, більшість скарг подаються проти України, хоча тактично доцільніше було б вказувати відповідачами обидві держави.

Журналісти наголошують, що через масову кампанію подання скарг до ЄСПЛ справжні постраждалі від війни можуть залишитися без права на справедливий суд, адже їхні справи губляться серед великого потоку заяв.

За інформацією Центру громадянських свобод, станом на початок 2025 року у ЄСПЛ перебувало 60 350 справ щодо всіх країн, з яких 7703 (12,7%) стосувалися України. Україна займала третє місце за кількістю справ після Туреччини та росії.